• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Сторінка вчителя української мови та літератури
• Опис досвіду

Моя науково-методична діяльність поєднує в собі роботу у шкільній творчій групі, методоб´єднанні вчителів гуманітарного циклу, самоосвіту, узагальнення та поширення власного педагогічного досвіду, роботу над педагогічною проблемою, опанування комп’ютерними технологіями.

Протягом останніх трьох років працюю над проблемою «Використання ІКТ на уроках української мови та літератури як засіб підвищення ефективної навчальної діяльності учнів». Адже переконана, що у наш час успішна участь особистості в суспільних процесах, задоволення власних практичних потреб значною мірою залежить від здатності до ефективної комунікації. Саме через пізнання і спілкування людина так чи інакше впливає на дійсність, змінює її, реалізує свої творчі можливості в усіх сферах життя. Ідея розвитку мовленнєво-комунікативних умінь учнів – фундаментальна для методики навчання української мови та літератури, адже шкільна мовно-літературна освіта має не тільки давати знання, формувати вміння й навички, а й забезпечувати належний рівень комунікативної компетенції.

Під комунікативною компетенцією я розумію сукупність знань про спілкування, умінь і навичок, потрібних для розуміння чужих та побудови власних програм мовленнєвої поведінки, адекватних цілям, сферам і ситуаціям спілкування. Щоб створити методичну систему формуван­ня мовленнєво-комунікативних умінь, дотримуюся вимог "методологічного алгоритму". За яким теорія вдосконалюється в методо­логії, конкретизується в технології й перевіря­ється на об'єктивність практикою (або досвідом).

Формування таких комунікативних умінь, як

- уміння користуватися різними видами читання;

- уміння вести діалог з дотриманням вимог мовленнєвого етикету;

- уміння усно і письмово відтворювати висловлювання;

- уміння створювати тексти у певній композиційній формі;

є одним із аспектів розвитку творчої мовної особи­стості, яка виявляє високий рівень комунікативної компетенції.

У своїй роботі я обираю модель уроку, яка включає три компоненти:

- активізація (очікування, окреслення мети);

- усвідомлення (змістово-пошукова діяльність, адаптивно-перетворювальна діяльність);

- рефлексія (системно–узагальнювальна діяльність).

Для досягнення ефективності такого уроку застосовую оптимальні інтерактивні технології, які б розвивали креативні якості учня: фантазію, ініціативу, непересічність, здатність не лише мати власну точку зору, а й аргументовано, виважено обстоювати її.

Зокрема на етапі активізації використовую:

- ігрові прийоми (наприклад, «Пароль» - своєрідна перепустка на урок. Учні повинні розказати правило з вивченої раніше теми або з теорії літератури. Таким «паролем» починається кожен урок, тому проблема з теоретичними знаннями зникає сама собою);

- прийом відновлення порушеної послідовності (як на перевірку знання учнями структури тексту художнього твору, так і на знання фактів життєвого шляху письменника чи літературного героя);

- літературні диктанти, вікторини «Так чи ні», «Найуважніший читач» (як на перевірку знання тексту, так і на уміння помічати деталі, мислити логічно);

- «Хвилинки мудрості»( пояснення або вибір епіграфу уроку).

На етапі усвідомлення, звичайно ж, головну роль відіграє робота з текстом художнього твору, і саме цій роботі мають бути підпорядковані всі елементи уроку. Залежно від віку учнів варіюю види і прийоми роботи:

- переказ «ланцюжком»;

- читання у ролях;

- формулювання запитань літературному герою (письменнику);

- переказ від імені…(скажімо, від імені «трояндової сукні», яку продавала вчителька Наталя Миколаївна (Г.Тютюнник «Климко»));

- читання з передбаченням (важливо – щоб текст був незнайомим);

- «Гронування», «Вільне письмо»(під час характеристики герої творів);

- використовуючи малюнки («кадри») учнів, створюємо «фільм», розмістивши малюнки у певній послідовності, підібравши до них відповідні рядки з твору.

Увагу старших учнів намагаюся зосередити на проблемних питаннях і шляхах їхніх вирішень. З цією метою використовую, окрім наведених вище, такі види роботи:

- «мозковий штурм»;

- «обери позицію» (пояснення власного вибору, сприйняття інших точок зору на проблему, обстоювання або зміна позиції після обговорення);

- «дошка запитань»( учні прикріплюють на дошці свої запитання до письменника, своїх однокласників, до учителя. Відповіді дають самостійно, обираючи собі запитання.)

- проблемні запитання (наприклад, «Чи можна виправдати те, що батько так жорстоко покарав Федька після «купання» у річці?» (В.Винниченко «Федько – халамидник »));

- прийом «А якби…» («А якби Соломія залишилася жива…»(М.Коцюбинський «Дорогою ціною»));

- «діаграма Вена» (використовуємо під час визначення спільних і відмінних рис літературних героїв).

На етапі рефлексії найчастіше пропоную:

- створити сенкан;

- закінчити речення: «Сьогодні на уроці я зрозумів…», «Після уроку я обов’язково…», «Образ… допоміг мені усвідомити…»;

- поставити запитання письменнику або герою (як варіант – написати листа).

На уроках української мови використовую ситуативні завдання, що сприяють розвитку в учнів уміння співвідносити зміст і форму своїх висловлювань з мовленнєвою ситуацією. А саме:

- дати відповідь на питання, сформульовані щодо певної ситуації;

- вибрати із запропонованих варіантів правильне рішення;

- прокоментувати дії в умовах конкретної ситуації.

Крім ситуативних вправ, рекомендую учням завдання з редагуванням, конструюванням:

- замінити слово фразеологізмом (або навпаки);

- відредагувати текст, уникаючи тавтології окремих членів речення (це завдання найбільш доречно використовувати під час вивчення головних і другорядних членів речення);

- прочитати запропонований учителем текст, замінивши недоречно вжиті слова;

- закінчити речення, завершивши висловлену думку;

- відредагувати неправильно побудовані речення;

- створити речення за даним початковим словом (наприклад: тиша, віра, прагнення, натхнення);

- замінити в тексті одні мовні одиниці іншими, враховуючи стиль тексту;

- вставити найвдаліші, на думку учнів, порівняння;

- дібрати по кілька синонімів до запропонованих слів.

Опрацьовуючи теми курсу, добираю завдання, які сприяють удосконаленню мовлення учнів, пропоную дітям усні творчі вправи комунікативного характеру. Такі вправи сприяють розвитку мислення й мовлення, готують до контрольних усних переказів і творів, формують вміння імпровізувати, привчають контролювати зв'язність і правильність мовлення. Із задоволенням учні

- вигадують розповіді на основі якогось прислів'я, певної теми з використанням вивчених частин мови;

- придумують твори-мініатюри, використовуючи запропоновані фразеологізми;

- описують запропонований предмет чи тварину у різних стилях;

- будують розповідь на самостійно обрану тему, використовуючи слова, запропоновані вчителем;

- складають оповідання за початком або з обрамленням.

Пропоновані вправи допомагають розвивати комунікативно-мовленнєві уміння, навички самоконтролю. Саме такі завдання не тільки навчають, розвивають творчі здібності й комунікативну компетентність учнів, але й виховують.

Переконана, що використання інтерактивних технологій не самоціль, а засіб створення атмосфери доброзичливості й порозуміння, спосіб зробити дитину розкутою, навіяти впевненість у своїх силах, налаштувати на успіх, виявити здібності та обдарування.

Широкі можливості у розвитку творчих та комунікативних здібностей учнів надають комп'ютерні технології, які використовую на уроках. Це і розроблені власноруч мультимедійні презентації, і відеоролики до тієї чи іншої теми, і створені у програмі «AD Tester» тестові завдання для перевірки знань з вивченої теми. Урок з мультимедійною підтримкою, як доводить практика, дає можливість комбінувати в одному занятті неймовірну кількість цікавих завдань, залучаючи все більшу й більшу кількість учнів до процесу пізнання. А зібрані мною аудіозаписи програмових творів, виконані професійними акторами -читцями, не раз робили звичайний урок літератури неймовірно цікавим та емоційним.

Неабияку роль у формуванні комунікативних умінь учнів відіграє позаурочна діяльність. Учні беруть активну участь у підготовці колективних свят, відвідують шкільний літературно-драматичний гурток , працюють над випусками шкільної газети, присвяченими тій чи іншій події, пишуть статті для місцевої районної газети «Обухівський край».

Свій педагогічний досвід намагаюся не тільки узагальнювати, а й поширювати. Його презентація відбулася на засіданні шкільного методоб’єднання вчителів гуманітарного циклу.

Нещодавно створила власний сайт (Сайт вчителя української мови та літератури Цук Лариси Миколаївни – lesiktsuk.ukoz.ua), на якому розміщую авторські розробки уроків, виховних заходів, мультимедійні презентації до уроків , творчі роботи своїх вихованців.

Багато ще не вивчено, багато ще треба працювати, але я точно знаю, що кожний урок – це мій міні-спектакль. Тож у роботі керуюся словами Платона: «Майстрами не народжуються, ними стають».

Коментарi