25 листопада 2016 року В Трипільській ЗОШ І-ІІІ ступенів відбувся круглий стіл з нагоди 83 - річчя Голодомору 1932-1933 рр. в Україні.

В заході взяли участь учні 7-11 класів, вчителі та гості.

Доповідачами були Гокало Володимир- учень 7-А класу, Музичка Іван - учень 6 класу, Лебідь Максим - учень 6 класу, Росада Анна -учениця 7-А класу.

Гості : Ігнатуша Олександр - актор, заслужений артист України.

Трубай Василь - письменник, громадський діяч.

План проведення

учнівської конференції «Голодомор у Трипіллі»

з нагоди 83-річчя Голодомору 1932-1933 рр. на Україні

Дата проведення: 25 листопада 2016 року

Час проведення: 1230 - 1300 год.

Місце проведення: актовий зал школи

Ведучий: У ці скорботні листопадні дні, коли в Україні щорічно відзначають в кожну четверту суботу листопада День пам’яті жертв Голодомору.

Сьогодні ми зібралися на круглий стіл, який проводиться в рамках акції «Забуттю не підлягає» до 83-річниці Голодомору 1932-1933 рр. на Україні «Голодомор у Трипіллі».

Ведуча: Їм не оплаканим і не відспіваним, їм – похованим у спільних могильниках, похованих без труни і молитви, позбавлених могили та шани – присвячуємо нашу конференцію шани та скорботи.

Ведучий: З давніх-давен серед численних чужоземних мандрівників панувало тверде переконання про те, що Україна зі своїми благодатними і родючими землями – рай земний. Науковцями на основі ґрунтовних підрахунків було встановлено, що Україна може прогодувати понад 250 мільйонів людей, тобто в п’ять раз збільшене нинішнє населення.

Ведуча: І от у цьому, земному раю, де тисячоліттями, починаючи з періоду трипільської культури, проживали хлібороби, на найродючіших у світі чорноземах смертельним вихором пройшовся страшний голод і викосив все на землі.

Ведучий: Про голодомор у цифрах знаємо таке:

- тривав 17 місяців, близько 500 днів;

- загинуло близько 14 мільйонів українців;

- в Україні тоді від голоду помирало 17 людей щохвилини;

- 1000-щогодини;

- 25 тисяч щодня.

В Трипіллі кожного дня помирало 10-15 осіб.

Ведуча: Що ж було причиною цього? Чому на вквітчану землю спустилась пелена сірого, чорного мороку? Чим завинили ті маленькі оченята, що беззвучно благали їсти? Крихітку хлібця, малесеньку, малесеньку, а її не було…

Ведучий: То був страшний навмисний злочин.

Такого ще земля не знала.

Закрили Україні очі.

І думу міцно зав’язали.

Сліпу пустили старцювати…

Ведуча: 17 місяців народ страждав, вмирав. Пам'ять повертає туди, де чорними літерами – «1933-й».

Ведучий: Пам'ять

споминам

душу

тривожить…

Учень: Пам'ять. Вона потрібна живим, потрібна нащадкам. Важка і трагічна, але ми мусимо пам’ятати, поки ще народ, поки не дійшли до повного безпам’ятства.

З усіх значних і незначних подій, що складають історію с. Трипілля протягом останніх вісімдесят років, виділяють дві: 1931-33-го та 1941-45 рр. Перша стосується насильницької колективізації, що привела до голоду, друга, що насунула через десятиліття, – війна з фашизмом. Ті події залишили на тілі трипільської громади і понині не заживаючі рани, бо забрали в небуття більше тисячі односельчан. Вражаючим є той факт, що за 4 роки війни загинуло на фронті 484 жителі села, а за 4 місяці трагічного 33-го померло більше 1500 жителів нашого села, половина з них діти.

Ведучий: На вшанування світлої пам’яті жертв Голодомору в Україні в 1932-33 роках оголошую хвилину скорботи. Хай ця хвилина для всіх людей доброї волі і чистої совісті стане актом поминальним, актом покаяння і перестороги. Хай ця хвилина увійде в наші серця тихою молитвою, очистить наші душі від зла.

/Хвилина мовчання. Метроном/

Ведуча: Пам'ять – нескінченна книга, в якій записано всі: і життя людей, і життя країни. І сьогодні через 80 років, жахливо ступати стежками страшної трагедії, яка розігралася на благословенній землі Трипільщини.

Юні краєзнавці нашої школи протягом останніх п’ятнадцяти років вивчають і досліджують сторінки цієї трагедії. І сьогодні до слова я запрошую керівника гуртка історичне краєзнавство Буренко Катерину Іванівну, яка розкаже про село Трипілля в роки Голодомору 1932-33- х років.

До слова запрошуються :__актор, Ігнатуша Олександр Федорович, __________

____свідок Голодомору Ігнатуша Катерина, _____________________________

____з доповіддю «Діти трипілля в період Голодомору 1932-33 рр.» виступлять Ткаченко Ярослав, Музичка Іван, Гокало Володимир ___

Ведуча: Кажуть, що смерть однієї людини – це трагедія, смерть тисяч або мільйонів – це статистика. Жахлива статистика. Світ мав би розколотися на двоє, земля перевернутися від того, що на ній було на початку 1930-х років.

Ведучий: Але світ не розколовся і ми зі своїми тривогами, сподіваннями, надіями ходимо безліччю доріг, що пролягли цією землею. Серед них – дорога Пам’яті. Пізнавши історію своєї країни, ми через 83 роки знову ступаємо на неї. Тож давайте все-таки пам’ятати тих великомучеників нашої історії, які стали жертвами небаченого в історії людства Голодомору.

Ведуча: Запаліть 33 свічки пам’яті і послухайте Молитву за убієнних голодом Катерини Мотрич у виконанні учениць 7 класу.

(Звучить реквієм )

Ведучий: Хай палає свіча!

Хай палає,

І єднає всіх нас у цей час.

Пам'ять вічна до нас промовляє,

І гукає, і стука до нас.

Відео кліп Оксани Білозір «Свіча»

Кiлькiсть переглядiв: 59

Коментарi